Цивільний (гражданский) кодекс України

Розділ V. ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ

← до Цивільного кодексу України
Розділ V. ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ






 

Розділ V. ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ

Глава 1
АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Стаття 291. Суди апеляційної інстанції

1. Апеляційною інстанцією у цивільних справах є судові палати
у цивільних справах апеляційних загальних судів, у межах
територіальної юрисдикції яких знаходиться місцевий суд, який
ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Стаття 292. Право апеляційного оскарження

1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також
особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про
їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному
порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
2. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному
порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею
293 цього Кодексу.

Стаття 293. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо
від рішення суду

1. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в
апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:
1) відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або
скасуванні судового наказу;
2) забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення
позову;
3) повернення заяви позивачеві (заявникові);
4) відмови у відкритті провадження у справі;
5) відкриття провадження у справі з недотриманням правил
підсудності;
6) передачі справи на розгляд іншому суду;
7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний
строк;
8) визнання мирової угоди за клопотанням сторін;
9) визначення розміру судових витрат;
10) внесення виправлень у рішення;
11) відмови ухвалити додаткове рішення;
12) роз'яснення рішення;
13) зупинення провадження у справі;
14) закриття провадження у справі;
15) залишення заяви без розгляду;
16) залишення заяви про перегляд заочного рішення без
розгляду;
17) відхилення заяви про перегляд судового рішення у зв'язку
з нововиявленими обставинами;
18) видачі дубліката виконавчого листа;
19) поновлення пропущеного строку для пред'явлення
виконавчого документа до виконання;
20) відстрочки і розстрочки, зміни чи встановлення способу і
порядку виконання рішення;
21) тимчасового влаштування дитини до дитячого або
лікувального закладу;
22) оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини;
23) примусового проникнення до житла;
24) звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на
рахунках;
25) заміни сторони виконавчого провадження;
26) визначення частки майна боржника у майні, яким він
володіє спільно з іншими особами;
27) рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи
іншої посадової особи державної виконавчої служби;
28) повороту виконання рішення суду;
28-1) виправлення помилки у виконавчому листі або визнання
виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню; { Частину першу
статті 293 доповнено пунктом 28-1 згідно із Законом N 3538-IV
( 3538-15 ) від 15.03.2006 }
29) відмови в поновленні втраченого судового провадження;
30) звільнення (призначення) опікуна чи піклувальника.
{ Частину першу статті 293 доповнено пунктом 30 згідно із Законом
N 3551-IV ( 3551-15 ) від 16.03.2006 }
2. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо
від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення
суду.

Стаття 294. Строки апеляційного оскарження

1. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої
інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення
рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом
двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.


2. Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої
інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення
ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти
днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
3. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга,
подані після закінчення строків, встановлених цією статтею,
залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи,
яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що
постановляється ухвала.

Стаття 295. Форма і зміст заяви про апеляційне оскарження
та апеляційної скарги

1. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга
подаються у письмовій формі.
2. У заяві про апеляційне оскарження мають бути зазначені:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, її місце
проживання або місцезнаходження;
3) рішення або ухвала, що оскаржуються.
3. В апеляційній скарзі мають бути зазначені:
1) найменування суду, до якого подається скарга;
2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце
проживання або місцезнаходження;
3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх
місце проживання або місцезнаходження;
4) дата подання заяви про апеляційне оскарження;
5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість
рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають
значення для справи, та (або) неправильність встановлення
обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої
відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи
оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне
визначення відповідно до встановлених судом обставин
правовідносин);
6) нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які
підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин
неподання доказів у суд першої інстанції, заперечення проти
доказів, використаних судом першої інстанції;
7) клопотання особи, яка подала скаргу;
8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
4. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього
подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у
строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
5. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга
підписуються особою, яка їх подає, або її представником.
6. До заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги,
поданих представником, повинна бути додана довіреність або інший
документ, що посвідчує повноваження представника, якщо ці
документи раніше не подавалися.
7. До заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги
додаються копії заяви, скарги та доданих письмових матеріалів
відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 296. Порядок подання заяви про апеляційне оскарження
та апеляційної скарги

1. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга
подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який
ухвалив оскаржуване судове рішення.
{ Частина перша статті 296 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3570-IV ( 3570-15 ) від 16.03.2006 }
2. Суд першої інстанції після одержання усіх апеляційних
скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне
оскарження, або через три дні після закінчення строку на подання
апеляційної скарги надсилає їх разом зі справою до апеляційного
суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше
наступного робочого дня після їхнього надходження направляються до
апеляційного суду.

Стаття 297. Порядок прийняття апеляційної скарги до розгляду

1. Справа реєструється в апеляційному суді і передається в
порядку черговості судді-доповідачу. Протягом трьох днів після
надходження справи суддя-доповідач вирішує питання про прийняття
апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом.
2. До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до
вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі
несплати суми судового збору чи неоплати витрат на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються
положення статті 121 цього Кодексу.
3. Про прийняття апеляційної скарги до розгляду або
повернення скарги суддя-доповідач постановляє ухвалу. Ухвалу судді
про повернення апеляційної скарги може бути оскаржено в
касаційному порядку.
4. При надходженні неналежно оформленої справи, з
нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування
судового процесу технічними засобами або з нерозглянутими
письмовими зауваженнями щодо повноти чи неправильності протоколу
судового засідання, або без вирішення питання про ухвалення
додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої
інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку,
протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.
{ Частина четверта статті 297 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3570-IV ( 3570-15 ) від 16.03.2006 }

Стаття 298. Надіслання копій заяви про апеляційне оскарження,
апеляційної скарги та доданих до них матеріалів
особам, які беруть участь у справі

1. Апеляційний суд не пізніше наступного дня після
постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду
надсилає копії заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги
та доданих до них матеріалів особам, які беруть участь у справі, і
встановлює строк, протягом якого можуть бути подані ними
заперечення на апеляційну скаргу.

Стаття 299. Приєднання до апеляційної скарги

1. Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися
до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони
виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також
особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про
їх права та обов'язки.
2. Заяву про приєднання до апеляційної скарги може бути
подано до початку розгляду справи в апеляційному суді.
3. За подання заяви про приєднання до апеляційної скарги
судовий збір не сплачується.

Стаття 300. Доповнення, зміна апеляційної скарги
або відкликання її чи відмова від неї

1. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити
чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.
2. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати
її до початку розгляду справи в апеляційному суді, а друга сторона
має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі
чи в певній частині.
3. При відкликанні апеляційної скарги суддя, який готував
справу до розгляду в апеляційному суді, постановляє ухвалу про
повернення скарги.
4. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом
усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або
частково. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і
закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується
апеляційним судом, що розглядає справу, в судовому засіданні.
Повторне оскарження цього рішення, ухвали з тих самих підстав не
допускається.
5. Визнання апеляційної скарги другою стороною враховується
апеляційним судом у частині наявності або відсутності фактів, які
мають значення для вирішення справи.

Стаття 301. Підготовка розгляду справи апеляційним судом

1. Протягом десяти днів з дня отримання справи
суддя-доповідач вчиняє такі дії:
1) з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у
справі;
2) визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх
регулює;
3) з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші
особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і
заперечень;
4) з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються
сторонами та іншими особами;
5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів
до суду першої інстанції;
6) за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у
справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення
експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання
доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;
7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує
питання щодо вжиття заходів забезпечення позову;
8) вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного
розгляду справи.
2. Підготовчі дії, визначені пунктами 6-8 частини першої цієї
статті, здійснюються за правилами, встановленими главою 3
розділу III цього Кодексу.

Стаття 302. Призначення справи до розгляду в апеляційному
суді

1. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає
про них колегії суддів, яка в разі необхідності вирішує питання
про проведення додаткових підготовчих дій та призначення справи до
розгляду.
2. Справа має бути призначена до розгляду у розумний строк,
але не пізніше п'ятнадцяти днів після закінчення дій підготовки
справи до розгляду.

Стаття 303. Межі розгляду справи апеляційним судом

1. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний
суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у
суді першої інстанції.
2. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої
інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в
дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові
докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено
поважними причинами.
3. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги,
якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне
застосування норм матеріального права або порушення норм
процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування
рішення.
4. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась
очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої
інстанції у справах окремого провадження, апеляційний суд
перевіряє справу в повному обсязі.

Стаття 304. Порядок розгляду справи апеляційним судом

1. Справа розглядається апеляційним судом за правилами,
встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з
винятками і доповненнями, встановленими цією главою.
2. Суддя-доповідач доповідає зміст рішення (ухвали), яке
оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні
здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися
обставини і досліджуватися докази.
3. Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка
подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві
сторони, - першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші
особи, які беруть участь у справі.
4. Закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами,
апеляційний суд надає особам, які беруть участь у справі,
можливість виступити у судових дебатах в такій самій
послідовності, в якій вони давали пояснення.
5. На початку судового засідання суд може оголосити про час,
який відводиться для судових дебатів. Кожній особі, яка бере
участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий
проміжок часу для виступу.
6. Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.
7. У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено
перерву або розгляд її відкладено.

Стаття 305. Наслідки неявки в судове засідання осіб,
які беруть участь у справі

1. Апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у
судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає
відомостей про вручення їй судової повістки, або за її
клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано
судом поважними.
2. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі,
належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не
перешкоджає розглядові справи.

Стаття 306. Відмова позивача від позову та мирова угода
сторін

1. В апеляційному суді позивач має право відмовитися від
позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних
правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав
апеляційну скаргу.

Стаття 307. Повноваження апеляційного суду

1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду
першої інстанції апеляційний суд має право:
1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і
залишення рішення без змін;
2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове
рішення по суті позовних вимог;
3) змінити рішення;
4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої
інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без
розгляду;
5) постановити ухвалу про повне або часткове скасування
рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд
до суду першої інстанції.
2. За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої
інстанції апеляційний суд має право:
1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і
залишення ухвали без змін;
2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу;
3) змінити ухвалу;
4) скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду
першої інстанції.

Стаття 308. Підстави для відхилення апеляційної скарги
і залишення рішення без змін

1. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає
рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив
рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
2. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе
рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Стаття 309. Підстави для скасування рішення суду першої
інстанції і ухвалення нового рішення або зміни
рішення

1. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і
ухвалення нового рішення або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для
справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які
суд вважав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального
або процесуального права.
2. Норми матеріального права вважаються порушеними або
неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не
поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який
підлягав застосуванню.
3. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою
для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до
неправильного вирішення справи.

Стаття 310. Підстави для скасування рішення із закриттям
провадження у справі або залишенням заяви без
розгляду

1. Рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із
закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з
підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.
2. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і
обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення
юридичної особи - сторони у спірних правовідносинах після
ухвалення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути
підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

Стаття 311. Підстави для скасування рішення суду і передачі
справи на новий розгляд

1. Рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на
новий розгляд, якщо:
1) справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду;
2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який
розглядав справу;
3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які
беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і
місце судового засідання;
4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не
брали участь у справі;
5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг
бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої
інстанції.
2. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є
обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді
справи.

Стаття 312. Підстави для відхилення скарги на ухвалу суду
першої інстанції або зміни чи скасування ухвали

1. Розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції,
апеляційний суд:
1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом
першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону;
2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і
постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом
першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при
правильному вирішенні було помилково сформульовано суть
процесуальної дії чи підстави її застосування;
3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду
першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для
його вирішення.

Стаття 313. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал
апеляційним судом

1. Апеляційний суд ухвалює рішення та постановляє ухвалу за
правилами статті 19 і глави 7 розділу III цього Кодексу з
винятками і доповненнями, зазначеними у статтях 314-316 цього
Кодексу.
2. Рішення апеляційного суду оформлюється суддею-доповідачем
і підписується всім складом суду, який розглядав справу.

Стаття 314. Ухвала та рішення апеляційного суду

1. Розглянувши справу, апеляційний суд постановляє ухвалу у
випадках:
1) відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без
змін;
2) скасування рішення з направленням справи на новий розгляд;
3) скасування рішення суду із закриттям провадження у справі
або залишенням заяви без розгляду;
4) відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали суду без
змін;
5) зміни ухвали суду першої інстанції;
6) скасування ухвали з направленням на новий розгляд або
вирішенням питання по суті.
2. Апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування
судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Стаття 315. Зміст ухвали апеляційного суду

1. Ухвала суду апеляційної інстанції складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
часу і місця її постановлення;
найменування суду;
прізвищ та ініціалів головуючого і суддів;
прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;
найменування справи та повних імен (найменувань) осіб, які
беруть участь у справі;
2) описової частини із зазначенням:
короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення
суду першої інстанції;
узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;
узагальнених доводів та заперечень інших осіб, які беруть
участь у справі;
встановлених судом першої інстанції обставин;
3) мотивувальної частини із зазначенням:
мотивів, з яких апеляційний суд виходив при постановленні
ухвали, і положення закону, яким він керувався;
4) резолютивної частини із зазначенням:
висновку апеляційного суду;
розподілу судових витрат;
строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її
оскарження.
2. У разі відхилення апеляційної скарги в ухвалі зазначаються
мотиви її відхилення.
3. У разі скасування рішення суду першої інстанції і
направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції в
ухвалі повинно бути зазначено, які порушення закону були допущені
судом першої інстанції.

Стаття 316. Зміст рішення апеляційного суду

1. Рішення апеляційного суду складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
часу і місця його ухвалення;
найменування суду;
прізвищ та ініціалів головуючого і суддів;
прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;
найменування справи та повних імен (найменувань) осіб, які
беруть участь у справі;
2) описової частини із зазначенням:
короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої
інстанції;
короткого змісту вимог апеляційної скарги;
узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;
узагальнених доводів та заперечень інших осіб, які беруть
участь у справі;
3) мотивувальної частини із зазначенням:
мотивів зміни рішення, скасування рішення суду першої
інстанції і ухвалення нового рішення;
встановлених судом першої інстанції та не оспорених обставин,
а також обставин, встановлених апеляційним судом, і визначених
відповідно до них правовідносин;
чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи
чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду;
назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону,
на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону,
яким суд керувався;
4) резолютивної частини із зазначенням:
висновку апеляційного суду про зміну чи скасування рішення,
задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково;
висновку апеляційного суду по суті позовних вимог;
розподілу судових витрат;
строку і порядку набрання рішенням законної сили та його
оскарження.

Стаття 317. Проголошення рішення та ухвали апеляційним судом

1. Рішення та ухвали апеляційного суду проголошуються за
правилами, встановленими статтею 218 цього Кодексу.

Стаття 318. Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла
до апеляційного суду після закінчення
апеляційного розгляду справи

1. Якщо апеляційні скарги на рішення або ухвалу суду першої
інстанції були подані в установлені цим Кодексом строки, але
надійшли до суду після закінчення апеляційного розгляду справи або
коли строки на подання апеляційної скарги у зв'язку з пропущенням
їх з поважних причин були поновлені або продовжені і особа, яка
подала апеляційну скаргу, не була присутня під час розгляду
справи, апеляційний суд розглядає цю скаргу за правилами цієї
глави.
2. Залежно від обґрунтованості скарги, зазначеної в частині
першій цієї статті, суд ухвалює рішення або постановляє ухвалу
відповідно до статті 307 цього Кодексу. При цьому за наявності
підстав може бути скасовано рішення або ухвалу апеляційного суду.

Стаття 319. Законна сила рішення і ухвали апеляційного суду

1. Рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної
сили з моменту їх проголошення.

Стаття 320. Окрема ухвала апеляційного суду

1. Апеляційний суд у випадках і в порядку, встановлених
статтею 211 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу. Суд
може також постановити окрему ухвалу, в якій зазначити порушення
норм права і помилки, допущені судом першої інстанції, які не є
підставою для скасування рішення чи ухвали суду першої інстанції.

Стаття 321. Оформлення судових рішень, видача або направлення
їх сторонам та іншим особам, які брали участь
у справі

1. Судові рішення апеляційного суду оформлюються, видаються
або надсилаються в порядку, встановленому статтею 222 цього
Кодексу.
2. Копії судових рішень апеляційного суду повторно видаються
судом першої інстанції, де зберігається справа.

Стаття 322. Повернення справи

1. Після закінчення апеляційного провадження справа у
семиденний строк направляється до суду першої інстанції, який її
розглянув.

Глава 2
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Стаття 323. Суд касаційної інстанції

1. Касаційною інстанцією у цивільних справах є суд,
визначений Законом України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ) як
суд касаційної інстанції у цих справах.

Стаття 324. Право касаційного оскарження

1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також
особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про
їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у
касаційному порядку:
1) рішення суду першої інстанції після їх перегляду в
апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені
за результатами апеляційного розгляду;
2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4,
13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 24, 25, 26, 27, 28, 29 частини першої
статті 293 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному
порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають
подальшому провадженню у справі.
{ Частина перша статті 324 в редакції Закону N 3570-IV ( 3570-15 )
від 16.03.2006 }
2. Підставами касаційного оскарження є неправильне
застосування судом норм матеріального права чи порушення норм
процесуального права.

Стаття 325. Строк на касаційне оскарження

1. Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з
дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.
2. У разі пропущення строку, встановленого частиною першою
цієї статті, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної
інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей
строк.
{ Частина друга статті 325 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3570-IV ( 3570-15 ) від 16.03.2006 }
3. Касаційна скарга, подана після закінчення строку на
касаційне оскарження, повертається особі, яка її подала, якщо вона
не порушує питання про поновлення цього строку, а також коли у
поновленні строку відмовлено.
{ Частина третя статті 325 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3570-IV ( 3570-15 ) від 16.03.2006 }
4. Питання про поновлення строку на касаційне оскарження і
про повернення касаційної скарги вирішується суддею-доповідачем,
про що постановляється відповідна ухвала.
{ Частина четверта статті 325 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3570-IV ( 3570-15 ) від 16.03.2006 }

Стаття 326. Форма і зміст касаційної скарги

1.

Касаційна скарга подається у письмовій формі.
2. У касаційній скарзі повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається скарга;
2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце
проживання або місцезнаходження;
3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх
місце проживання або місцезнаходження;
4) рішення (ухвала), що оскаржується;
5) в чому полягає неправильне застосування судом норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права;
6) клопотання особи, яка подає скаргу;
7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги.
3. Касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу,
або її представником.
4. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути
додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження
представника.
{ Частина четверта статті 326 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3570-IV ( 3570-15 ) від 16.03.2006 }
5. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до
неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у
справі, а також копії оскаржуваних рішень (ухвал) судів першої та
апеляційної інстанцій.
{ Частина п'ята статті 326 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3570-IV ( 3570-15 ) від 16.03.2006 }

Стаття 327. Порядок подання касаційної скарги

1. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду
касаційної інстанції, де вона реєструється і передається в порядку
черговості судді-доповідачу, який перевіряє її відповідність
вимогам, встановленим статтею 326 цього Кодексу.
{ Частина перша статті 327 в редакції Закону N 3570-IV ( 3570-15 )
від 16.03.2006 }

2. У разі надходження касаційної скарги, не оформленої
відповідно до вимог, встановлених статтею 326 цього Кодексу, або у
разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються
положення статті 121 цього Кодексу, про що суддею-доповідачем
постановляється відповідна ухвала.

Стаття 328. Відкриття касаційного провадження у справі

1. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог
статті 326 цього Кодексу, суддя-доповідач протягом десятиденного
строку вирішує питання про відкриття касаційного провадження, про
що постановляє відповідну ухвалу, витребовує справу, надсилає
копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які
беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть
бути подані заперечення на касаційну скаргу. За наявності
клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суддя-доповідач у
разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення
(ухвали) суду.
2. Суддя-доповідач повертає касаційну скаргу, подану після
закінчення строку на касаційне оскарження, особі, яка її подала,
якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку.
3. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного
провадження у справі, якщо:
1) справа не підлягає касаційному розгляду у порядку
цивільного судочинства;
2) справа не переглядалася в апеляційному порядку;
3) є ухвала про закриття касаційного провадження у зв'язку з
відмовою цієї особи від касаційної скарги на це саме рішення чи
ухвалу;
4) є ухвала про відхилення касаційної скарги цієї особи або
про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною
скаргою цієї особи на це саме рішення чи ухвалу;
5) касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній
доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
4. Неправильне застосування норм матеріального права чи
порушення норм процесуального права є підставою для відкриття
касаційного провадження незалежно від обґрунтованості касаційної
скарги.
5. Копія ухвали про повернення касаційної скарги або про
відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до
скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну
скаргу, а касаційна скарга залишається в суді касаційної
інстанції.
{ Стаття 328 в редакції Закону N 3570-IV ( 3570-15 ) від
16.03.2006 }

Стаття 329. Приєднання до касаційної скарги

1. Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися
до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони
виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися особи, які
не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права і
обов'язки.
2. Заява про приєднання до касаційної скарги може бути подана
протягом десяти днів з дня одержання копії касаційної скарги.
3. За подання заяви про приєднання до касаційної скарги
судовий збір не сплачується.

{ Частину четверту статті 329 виключено на підставі Закону
N 3570-IV ( 3570-15 ) від 16.03.2006 }

Стаття 330. Доповнення, зміна касаційної скарги
або відкликання її та відмова від неї

1. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи
змінити її протягом строку на касаційне оскарження.
2. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати
її до початку розгляду справи у суді касаційної інстанції.
3. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися
від неї до закінчення касаційного провадження. Про прийняття
відмови від скарги та закриття касаційного провадження суд
постановляє ухвалу.
{ Частина третя статті 330 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3570-IV ( 3570-15 ) від 16.03.2006 }
4. При відкликанні касаційної скарги суддя, який готує справу
до розгляду в суді касаційної інстанції, постановляє ухвалу про
повернення скарги.
5. У разі закриття касаційного провадження у зв'язку з
відмовою від касаційної скарги повторне оскарження цих рішень,
ухвал цією особою не допускається.

Стаття 331. Підготовка справи до касаційного розгляду

1. Після отримання справи суддя-доповідач протягом десяти
днів готує доповідь, у якій викладає обставини, необхідні для
ухвалення рішення суду касаційної інстанції, з'ясовує питання про
склад осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 332. Попередній розгляд справи

1. Попередній розгляд справи має бути проведений протягом
п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у
складі трьох суддів у нарадчій кімнаті без повідомлення осіб, які
беруть участь у справі.
( Частина перша статті 332 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2875-IV ( 2875-15 ) від 08.09.2005 )
2. У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач
доповідає колегії суддів про проведення підготовчої дії та
обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом
касаційної інстанції.
3. Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і
залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування
судового рішення.
4. Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за
наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування
судового рішення.
5. Суд касаційної інстанції призначає справу до судового
розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою,
четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду,
якщо хоч один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про
призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала,
яка підписується всім складом суду.
( Частина п'ята статті 332 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2875-IV ( 2875-15 ) від 08.09.2005 )

Стаття 333. Порядок розгляду справи судом касаційної
інстанції

1. У касаційному порядку справа розглядається колегією у
складі п'яти суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у
справі. У разі необхідності особи, які брали участь у справі,
можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
( Частина перша статті 333 в редакції Закону N 2875-IV ( 2875-15 )
від 08.09.2005 )
2. Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка
справа, за чиєю скаргою та на рішення, ухвалу якого суду
розглядається.
3. Суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст
оскаржуваного рішення суду та доводи касаційної скарги.
4. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають
свої пояснення, першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну
скаргу. Якщо рішення оскаржили обидві сторони, першим дає
пояснення позивач. Суд може обмежити тривалість пояснень,
встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний
проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.
5. У своїх поясненнях сторони та інші особи, які беруть
участь у справі, можуть наводити тільки ті доводи, які стосуються
підстав касаційного розгляду справи.
6. Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд
виходить до нарадчої кімнати.
7. У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено
перерву або розгляд її відкладено.

Стаття 334. Відмова позивача від позову та укладення
сторонами мирової угоди

1. Незалежно від того, за касаційною скаргою кого з осіб, які
беруть участь у справі, було відкрито касаційне провадження, у
суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від
позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з
додержанням правил цього Кодексу, що регулюють порядок і наслідки
вчинення цих процесуальних дій.

Стаття 335. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Під час розгляду справи в касаційному порядку суд
перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування
судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи
процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи
відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими.
2. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в
межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
3. Суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час
розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм
матеріального права або порушення норм процесуального права, які є
обов'язковою підставою для скасування рішення.

Стаття 336. Повноваження суду касаційної інстанції

1. За наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суд
касаційної інстанції має право:
1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і
залишення рішення без змін;
2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування
рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої або
апеляційної інстанції;
3) постановити ухвалу про скасування рішення апеляційного
суду і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, що
було помилково скасоване апеляційним судом;
4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити
провадження в справі або залишити заяву без розгляду;
5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або
змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
2. За наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суд
касаційної інстанції має право:
1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і
залишення ухвали без змін;
2) скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду першої
або апеляційної інстанції;
3) змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті;
4) скасувати ухвалу і залишити в силі ухвалу, що була
помилково скасована апеляційним судом.

Стаття 337. Підстави для відхилення касаційної скарги
і залишення рішення без змін

1. Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо
визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і
процесуального права.
2. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе
рішення з одних лише формальних міркувань.

Стаття 338. Підстави для скасування рішення і передачі справи
на новий розгляд

1. Судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з
передачею справи на новий розгляд, якщо:
1) справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду;
2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями,
які розглядали справу;
3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які
беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і
місце судового засідання;
4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не
брали участь у справі;
5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не
міг бути усунений ухваленням додаткового рішення.
2. Інші випадки порушення або неправильного застосування норм
процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення
суду лише за умови, що це порушення призвело до неправильного
вирішення справи.
3. Якщо порушення закону, зазначені в частині першій цієї
статті, було допущено судом першої інстанції і не було усунено
апеляційним судом або одночасно допущено апеляційним судом після
скасування судових рішень, справа передається на новий розгляд
суду першої інстанції. У разі допущення цих порушень лише
апеляційним судом справа передається на новий апеляційний розгляд.
4. Висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких
скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної
інстанції при повторному розгляді справи.

Стаття 339. Підстави для скасування судових рішень
і залишення в силі судового рішення, скасованого
помилково

1. Установивши, що апеляційним судом скасовано судове
рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції
скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в
силі судове рішення суду першої інстанції.

Стаття 340. Підстави для скасування рішення із закриттям
провадження в справі або залишенням заяви без
розгляду

1. Судове рішення підлягає скасуванню в касаційному порядку
із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без
розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.
2. Якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне
і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення
юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не
допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути
підставою для застосування положення частини першої цієї статті.

Стаття 341. Підстави для скасування судових рішень
і ухвалення нового рішення або зміни рішення

1. Суд касаційної інстанції має право скасувати судові
рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо
застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не
застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Стаття 342. Підстави для відхилення касаційної скарги
на ухвалу суду або її зміни чи скасування

1. Розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд
касаційної інстанції:
1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом
прийнято ухвалу з додержанням вимог закону;
2) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду
першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок,
встановлений для його вирішення;
3) змінює або скасовує ухвалу і постановляє ухвалу з цього
питання, якщо воно було вирішено всупереч нормам процесуального
права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано
суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Стаття 343. Порядок ухвалення рішення та постановлення ухвал
судом касаційної інстанції

1. Суд касаційної інстанції ухвалює рішення та постановляє
ухвалу відповідно до правил, встановлених статтею 19 та главою 7
розділу III цього Кодексу з винятками і доповненнями, зазначеними
в статтях 344-346 цього Кодексу.
2. Жоден із суддів не має права утримуватися від висловлення
думки з питань, які обговорюються, та щодо правильності судового
рішення, що оскаржене.
3. Рішення або ухвала суду касаційної інстанції оформлюється
суддею-доповідачем і підписується всім складом суду, який
розглядав справу.
4. Судді не мають права розголошувати міркування, що були
висловлені у нарадчій кімнаті.

Стаття 344. Ухвала та рішення суду касаційної інстанції

1. Розглянувши справу, суд касаційної інстанції постановляє
ухвалу у разі:
1) відхилення касаційної скарги і залишення судових рішень
без змін;
2) скасування судових рішень із передачею справи на новий
розгляд;
3) скасування судових рішень із закриттям провадження у
справі або залишенням заяви без розгляду;
4) скасування судових рішень і залишення в силі судового
рішення, що було помилково скасоване апеляційним судом;
5) відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін;
6) зміни ухвали або скасування ухвали з направленням справи
на новий розгляд або вирішенням питання по суті.
2. Суд касаційної інстанції ухвалює рішення у разі скасування
судових рішень і ухвалення нового або зміни рішення.

Стаття 345. Зміст ухвали суду касаційної інстанції

1. В ухвалі суду касаційної інстанції зазначаються:
1) час і місце її постановлення;
2) найменування суду, прізвища та ініціали головуючого та
суддів;
3) найменування справи та імен (найменувань) осіб, які беруть
участь у справі;
4) короткий зміст заявлених вимог;
5) посилання на рішення суду першої та апеляційної інстанцій;
6) узагальнені доводи касаційної скарги;
7) мотиви суду з посиланням на закон, яким він керувався;
8) наслідки розгляду касаційної скарги, які формулюються у
резолютивній частині із зазначенням висновку суду касаційної
інстанції, розподілу судових витрат, строку і порядку набрання
ухвалою законної сили та її оскарження.
{ Частина перша статті 345 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2875-IV ( 2875-15 ) від 08.09.2005; в редакції Закону N 3570-IV
( 3570-15 ) від 16.03.2006 }
2. У разі відхилення касаційної скарги в ухвалі зазначаються
мотиви її відхилення.
3. У разі скасування судового рішення і направлення справи на
новий розгляд в ухвалі повинно бути зазначено, які порушення права
було допущено судом першої або апеляційної інстанції.

Стаття 346. Зміст рішення суду касаційної інстанції

1. У рішенні суду касаційної інстанції зазначаються:
1) час і місце його ухвалення;
2) найменування суду, прізвища та ініціали головуючого та
суддів;
3) найменування справи та імен (найменувань) осіб, які беруть
участь у справі;
4) короткий зміст заявлених вимог;
5) посилання на рішення суду першої та апеляційної інстанцій,
встановлені факти і визначені відповідно до них правовідносини;
6) узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу;
7) мотиви, на підставі яких суд касаційної інстанції змінив
або скасував судове рішення і ухвалив нове;
8) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права,
свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до
суду;
9) назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону,
на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону,
якими суд керувався;
10) висновок суду про скасування або зміну рішення,
задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково,
вказівку щодо розподілу судових витрат, строку і порядку набрання
рішенням законної сили та його оскарження.
{ Частина перша статті 346 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2875-IV ( 2875-15 ) від 08.09.2005; в редакції Закону N 3570-IV
( 3570-15 ) від 16.03.2006 }

Стаття 347. Оголошення судом касаційної інстанції про
прийняте рішення (ухвалу)

1. Про прийняте рішення (ухвалу) суд касаційної інстанції у
судовому засіданні оголошує особам, які беруть участь у справі.
{ Стаття 347 в редакції Закону N 3570-IV ( 3570-15 ) від
16.03.2006 }

Стаття 348. Порядок розгляду касаційної скарги, що надійшла
до суду касаційної інстанції після закінчення
касаційного розгляду справи

1. Якщо касаційну скаргу на судове рішення було подано в
установлені цим Кодексом строки, але вона надійшла до суду
касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи
або коли строки на подання касаційної скарги у зв'язку з
пропущенням їх з поважних причин було поновлено або продовжено і
особа, яка подала касаційну скаргу, не була присутня під час
розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає таку скаргу за
правилами, встановленими цією главою.
2. Залежно від обґрунтованості зазначеної в частині першій
цієї статті скарги суд постановляє ухвалу або ухвалює рішення
відповідно до статей 345 і 346 цього Кодексу. При цьому за
наявності підстав може бути скасовано ухвалу або рішення суду
касаційної інстанції.
{ Частина друга статті 348 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3570-IV ( 3570-15 ) від 16.03.2006 }

Стаття 349. Законна сила рішення і ухвали суду касаційної
інстанції

1. Рішення і ухвала суду касаційної інстанції набирають
законної сили з моменту їх оголошення.
2. З моменту оголошення рішення або ухвали судом касаційної
інстанції скасовані рішення та ухвали суду першої або апеляційної
інстанції втрачають законну силу.
{ Стаття 349 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3570-IV
( 3570-15 ) від 16.03.2006 }

Стаття 350. Окрема ухвала суду касаційної інстанції

1. Суд касаційної інстанції у випадках і в порядку,
встановлених статтею 211 цього Кодексу, може постановити окрему
ухвалу. Суд також може постановити окрему ухвалу, в якій зазначити
порушення норм права і помилки, допущені судом першої або
апеляційної інстанції, які не є підставою для скасування їх
рішення чи ухвали.

Стаття 351. Оформлення судових рішень суду касаційної
інстанції, видача та направлення їх особам,
які беруть участь у справі

1. Судові рішення суду касаційної інстанції оформлюються,
видаються або надсилаються в порядку, встановленому статтею 222
цього Кодексу.
2. Копії судових рішень суду касаційної інстанції повторно
видаються судом першої інстанції, де зберігається справа.

Стаття 352. Повернення справ

1. Після закінчення касаційного провадження справа протягом
десяти днів повертається до суду, який її розглядав.
{ Частина перша статті 352 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3570-IV ( 3570-15 ) від 16.03.2006 }

Глава 3
ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИНЯТКОВИМИ
ОБСТАВИНАМИ

Стаття 353. Право оскарження судових рішень у зв'язку
з винятковими обставинами

1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також
особи, які не брали участі у справі, коли суд вирішив питання про
їх права і обов'язки, мають право оскаржити до Верховного Суду
України судові рішення у цивільних справах у зв'язку з винятковими
обставинами після їх перегляду у касаційному порядку.

Стаття 354. Підстави оскарження у зв'язку з винятковими
обставинами

1. Судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті
у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у
касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної
інстанції одного і того самого положення закону;
2) визнання судового рішення міжнародною судовою установою,
юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні
зобов'язання України.

Стаття 355. Порядок подання скарги у зв'язку з винятковими
обставинами

1. Скарга може бути подана протягом одного місяця з дня
відкриття виняткових обставин.
2. Скарга у зв'язку з винятковими обставинами подається за
правилами подання касаційних скарг у касаційному провадженні.
3. За формою і змістом скарга повинна відповідати вимогам
статті 326 цього Кодексу. До скарги повинні бути додані копії
судових рішень, які оскаржуються.
4. У разі надходження скарги, оформленої без дотримання
вимог, зазначених у цій статті, або у разі несплати суми судового
збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення
розгляду справи застосовуються правила, встановлені статтею 121
цього Кодексу, про що суддею-доповідачем протягом десяти днів з
дня отримання скарги постановляється відповідна ухвала.
5. За подання і розгляд скарги з підстави, встановленої
пунктом 2 статті 354 цього Кодексу, судовий збір та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не оплачуються.

Стаття 356. Допуск скарги до провадження у зв'язку
з винятковими обставинами

1. Питання про допуск скарги до провадження у зв'язку з
винятковими обставинами і витребування справи вирішується колегією
у складі семи суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі,
протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження скарги. Одночасно може
бути вирішене питання про поновлення строку на оскарження у
зв'язку з винятковими обставинами.
2. Скарга вважається допущеною до провадження у зв'язку з
винятковими обставинами і справа витребовується, якщо хоча б три
судді дійшли висновку про необхідність цього.
3. Про допуск скарги і витребування справи або відмову у
цьому суд постановляє ухвалу, яка оскарженню не підлягає. Ухвала
про допуск скарги і витребування справи надсилається до
відповідного суду.
4. Копія ухвали про допуск скарги і витребування справи
надсилається разом з копією скарги особам, які беруть участь у
справі, а у разі відмови у допуску - особі, яка подала скаргу.
5. Якщо скарга допущена до провадження у зв'язку з
винятковими обставинами, суд своєю ухвалою може зупинити виконання
відповідних рішень.
6. До скарги, поданої з підстави, встановленої пунктом 2
статті 354 цього Кодексу, положення частин першої - четвертої цієї
статті не застосовуються.

Стаття 357. Порядок провадження у зв'язку з винятковими
обставинами

1. Розгляд справи у зв'язку з винятковими обставинами є
різновидом касаційного провадження.
2. Справа в порядку провадження у зв'язку з винятковими
обставинами розглядається колегією суддів Судової палати у
цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як
двох третин її чисельності, крім випадків, встановлених частиною
третьою цієї статті.
3. Якщо після касаційного розгляду справи виявлено неоднакове
застосування судами касаційної інстанції одного і того самого
положення закону, то справа розглядається колегією суддів на
спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду
України за наявності не менш як двох третин чисельності кожної
палати. Головує на спільному засіданні Голова Верховного Суду
України або один з його заступників.
4. Провадження у зв'язку з винятковими обставинами
здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом для
касаційного провадження, з урахуванням особливостей, визначених
цією главою.

Стаття 358. Повноваження Верховного Суду України при розгляді
справи у зв'язку з винятковими обставинами

1. Розглядаючи справу в порядку провадження у зв'язку з
винятковими обставинами, Верховний Суд України має право:
1) постановити ухвалу про відхилення скарги і залишення
рішення, ухвали без змін;
2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування
судового рішення і направити справу відповідно на новий розгляд у
суд першої, апеляційної або касаційної інстанції;
3) постановити ухвалу про скасування судового рішення і
залишити в силі судове рішення, що було помилково скасовано судом
апеляційної або касаційної інстанції;
4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити
провадження в справі або залишити заяву без розгляду;
5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення по суті
справи або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
2. У випадках, коли допущені судом першої інстанції порушення
закону не були усунені судом апеляційної чи касаційної інстанції
або одночасно допущені судом першої, апеляційної і касаційної
інстанцій, Верховний Суд України скасовує всі рішення та ухвали у
справі.

Стаття 359. Підстави для скасування чи зміни судових рішень

1. Верховний Суд України скасовує або змінює ухвалені у
справі судові рішення тільки з підстав, визначених статтею 354
цього Кодексу.

Стаття 360. Законна сила рішень і ухвал Верховного Суду
України

1. Ухвалені Верховним Судом України рішення або постановлені
ним ухвали набирають законної сили з моменту їх проголошення і
оскарженню не підлягають.

Глава 4
ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ
ОБСТАВИНАМИ

Стаття 361. Підстави перегляду

1. Рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи,
що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути
переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
2. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового
наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути
відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили,
завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний
висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість
документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення
незаконного або необґрунтованого рішення;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для
ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають
перегляду;
4) встановлена Конституційним Судом України
неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого
положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення
суду ще не виконане.

Стаття 362. Строк подання заяв про перегляд у зв'язку
з нововиявленими обставинами

1. Заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами
можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь
у справі, протягом трьох місяців з дня встановлення обставини, що
є підставою для перегляду.
2. Строк для подання заяви про перегляд у зв'язку з
нововиявленими обставинами обчислюється:
1) у випадках, встановлених пунктом 1 частини другої
статті 361 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають
істотне значення для справи;
2) у випадках, встановлених пунктом 2 частини другої
статті 361 цього Кодексу, - з дня, коли вирок у кримінальній
справі набрав законної сили;
3) у випадках, встановлених пунктом 3 частини другої
статті 361 цього Кодексу, - з дня набрання законної сили судовим
рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для
ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають
перегляду;
4) у випадках, встановлених пунктом 4 частини другої
статті 361 цього Кодексу, - з дня ухвалення Конституційним Судом
України відповідного рішення.

Стаття 363. Суди, що здійснюють перегляд у зв'язку
з нововиявленими обставинами

1. Рішення, ухвала суду чи судовий наказ переглядаються у
зв'язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив рішення,
постановив ухвалу або видав судовий наказ.
2. Ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції, якою було
відхилено скаргу на рішення суду першої чи апеляційної інстанції,
в разі перегляду рішення чи ухвали у зв'язку з нововиявленими
обставинами втрачає законну силу.

Стаття 364. Форма і зміст заяви

1. Заяви про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу
у зв'язку з нововиявленими обставинами за формою і змістом повинні
відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду
першої інстанції.
2. У заяві зазначаються:
1) найменування суду, якому адресується заява;
2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її
проживання чи місцезнаходження;
3) інші особи, які брали участь у справі;
4) дата ухвалення чи постановлення і зміст рішення, ухвали чи
судового наказу, про перегляд яких подано заяву;
5) нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про
перегляд рішення, ухвали чи судового наказу, і дата їх відкриття
або встановлення;
6) посилання на докази, що підтверджують наявність
нововиявлених обставин.
3. До заяви додаються її копії відповідно до кількості осіб,
які брали участь у справі.

Стаття 365. Розгляд заяви

1. Заява про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу
у зв'язку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому
засіданні. Заявник та інші особи, які беруть участь у справі,
повідомляються про час і місце засідання. Неявка цих осіб не є
перешкодою для розгляду заяви.
2. Розглянувши заяву, суд своєю ухвалою або задовольняє заяву
і скасовує рішення, ухвалу суду чи судовий наказ у зв'язку з
нововиявленими обставинами або відмовляє у її задоволенні у разі
необґрунтованості заяви.
3. Після скасування рішення, ухвали суду або судового наказу
справа розглядається судом за правилами, встановленими цим
Кодексом.

Стаття 366. Оскарження ухвали суду

1. Ухвала суду про задоволення заяви про перегляд судового
наказу, заочного рішення, рішення або ухвали у зв'язку з
нововиявленими обставинами оскарженню не підлягає.
2. Ухвала суду про відмову в задоволенні заяви про перегляд
судового наказу, заочного рішення, рішення або ухвали у зв'язку з
нововиявленими обставинами може бути оскаржена в порядку,
встановленому цим Кодексом.










 
Сайт "Цивільний кодекс України" — громадський проект Компанії Wizardry © 2015