Цивільний (гражданский) кодекс України

Документ 435-15, на пiдставi 1111-16, чинний
← до Цивільного кодексу України
Книга п'ята. Зобов'язальне право






 

Глава 75
РОЗПОРЯДЖАННЯ МАЙНОВИМИ ПРАВАМИ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Стаття 1107. Види договорів щодо розпоряджання майновими
правами інтелектуальної власності

1. Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
здійснюється на підставі таких договорів:
1) ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної
власності;
2) ліцензійний договір;
3) договір про створення за замовленням і використання
об'єкта права інтелектуальної власності;
4) договір про передання виключних майнових прав
інтелектуальної власності;
5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами
інтелектуальної власності.
2. Договір щодо розпоряджання майновими правами
інтелектуальної власності укладається у письмовій формі.
У разі недодержання письмової форми договору щодо
розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності такий
договір є нікчемним.
Законом можуть бути встановлені випадки, в яких договір щодо
розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності може
укладатись усно.

Стаття 1108. Ліцензія на використання об'єкта права
інтелектуальної власності

1. Особа, яка має виключне право дозволяти використання
об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати
іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право
на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія
на використання об'єкта права інтелектуальної власності).
2. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної
власності може бути оформлена як окремий документ або бути
складовою частиною ліцензійного договору.
3. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної
власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також
іншого виду, що не суперечить закону.
Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає
можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної
власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим
особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.
Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає
можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на
використання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що
обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання
ліцензіаром цього об'єкта у зазначеній сфері.
Невиключна ліцензія не виключає можливості використання
ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що
обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на
використання цього об'єкта у зазначеній сфері.
4. За згодою ліцензіара, наданою у письмовій формі, ліцензіат
може видати письмове повноваження на використання об'єкта права
інтелектуальної власності іншій особі (субліцензію).

Стаття 1109. Ліцензійний договір

1. За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає
другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права
інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за
взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого
закону.
2. У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути
укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій
особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права
інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед
ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не
встановлено ліцензійним договором.
3. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера
використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні
права, що надаються за договором, способи використання зазначеного
об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо),
розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта
права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони
вважають за доцільне включити у договір.
4. Вважається, що за ліцензійним договором надається
невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним
договором.
5. Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на
використання об'єкта права інтелектуальної власності, які на
момент укладення договору не були чинними.
6. Права на використання об'єкта права інтелектуальної
власності та способи його використання, які не визначені у
ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату.
7. У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про
територію, на яку поширюються надані права на використання об'єкта
права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на
територію України.
8. Якщо в ліцензійному договорі про видання або інше
відтворення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої
грошової суми, то в договорі має бути встановлений максимальний
тираж твору.
9. Умови ліцензійного договору, які суперечать положенням
цього Кодексу, є нікчемними.

Стаття 1110. Строк ліцензійного договору

1. Ліцензійний договір укладається на строк, встановлений
договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності
виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт права
інтелектуальної власності.
2. Ліцензіар може відмовитися від ліцензійного договору у
разі порушення ліцензіатом встановленого договором терміну початку
використання об'єкта права інтелектуальної власності. Ліцензіар
або ліцензіат можуть відмовитися від ліцензійного договору у разі
порушення другою стороною інших умов договору.
3. У разі відсутності у ліцензійному договорі умови про строк
договору він вважається укладеним на строк, що залишився до спливу
строку чинності виключного майнового права на визначений у
договорі об'єкт права інтелектуальної власності, але не більше ніж
на п'ять років. Якщо за шість місяців до спливу зазначеного
п'ятирічного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу
сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим
на невизначений час. У цьому випадку кожна із сторін може в
будь-який час відмовитися від договору, письмово повідомивши про
це другу сторону за шість місяців до розірвання договору, якщо
більший строк для повідомлення не встановлений за домовленістю
сторін.

Стаття 1111. Типовий ліцензійний договір

1. Уповноважені відомства або творчі спілки можуть
затверджувати типові ліцензійні договори.
2. Ліцензійний договір може містити умови, не передбачені
типовим ліцензійним договором. Умови ліцензійного договору,
укладеного з творцем об'єкта права інтелектуальної власності, що
погіршують його становище порівняно з становищем, передбаченим
законом або типовим договором, є нікчемними і замінюються умовами,
встановленими типовим договором або законом.

Стаття 1112. Договір про створення за замовленням і
використання об'єкта права інтелектуальної
власності

1. За договором про створення за замовленням і використання
об'єкта права інтелектуальної власності одна сторона (творець -
письменник, художник тощо) зобов'язується створити об'єкт права
інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони
(замовника) та в установлений строк.
2. Договір про створення за замовленням і використання
об'єкта права інтелектуальної власності повинен визначати способи
та умови використання цього об'єкта замовником.
3. Оригінал твору образотворчого мистецтва, створеного за
замовленням, переходить у власність замовника. При цьому майнові
права інтелектуальної власності на цей твір залишаються за його
автором, якщо інше не встановлено договором.
4. Умови договору про створення за замовленням і використання
об'єкта права інтелектуальної власності, що обмежують право творця
цього об'єкта на створення інших об'єктів, є нікчемними.

Стаття 1113. Договір про передання виключних майнових прав
інтелектуальної власності

1. За договором про передання виключних майнових прав
інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні
майнові права) передає другій стороні частково або у повному
складі ці права відповідно до закону та на визначених договором
умовах.
2. Укладення договору про передання виключних майнових прав
інтелектуальної власності не впливає на ліцензійні договори, які
були укладені раніше.
3. Умови договору про передання виключних майнових прав
інтелектуальної власності, що погіршують становище творця
відповідного об'єкта або його спадкоємців порівняно з становищем,
передбаченим цим Кодексом та іншим законом, а також обмежують
право творця на створення інших об'єктів, є нікчемними.

Стаття 1114. Державна реєстрація договорів щодо розпоряджання
майновими правами інтелектуальної власності

1. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної
власності та договори, визначені статтями 1109, 1112 та 1113 цього
Кодексу, не підлягають обов'язковій державній реєстрації.
Їх державна реєстрація здійснюється на вимогу ліцензіара або
ліцензіата у порядку, встановленому законом.
Відсутність державної реєстрації не впливає на чинність прав,
наданих за ліцензією або іншим договором, та інших прав на
відповідний об'єкт права інтелектуальної власності, зокрема на
право ліцензіата на звернення до суду за захистом свого права.
2. Факт передання виключних майнових прав інтелектуальної
власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є
чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній
реєстрації.








 
Сайт "Цивільний кодекс України" — громадський проект Компанії Wizardry © 2015