Цивільний (гражданский) кодекс України

Документ 435-15, на пiдставi 1111-16, чинний
← до Цивільного кодексу України
Книга п'ята. Зобов'язальне право Подробная информация пошив футболок у нас.






 

Глава 66
ЗБЕРІГАННЯ

Параграф 1. Загальні положення про зберігання

Стаття 936. Договір зберігання

1. За договором зберігання одна сторона (зберігач)
зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною
(поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
2. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що
здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності
(професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача
зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.
3. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей
здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у
камерах, приміщеннях) загального користування.

Стаття 937. Форма договору зберігання

1. Договір зберігання укладається у письмовій формі у
випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.
Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти
річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій
формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на
зберігання.
Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття
речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим
документом, підписаним зберігачем.
2. Прийняття речі на зберігання при пожежі, повені, раптовому
захворюванні або за інших надзвичайних обставин може
підтверджуватися свідченням свідків.
3. Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею
поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує
прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими
актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду
зберігання.

Стаття 938. Строк зберігання

1. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку,
встановленого у договорі зберігання.
2. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не
встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов,
зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем
вимоги про її повернення.
3. Якщо строк зберігання речі визначений моментом
пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має
право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання
вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Стаття 939. Правові наслідки відмови поклажодавця від
передання речі на зберігання

1. Зберігач, який зобов'язався прийняти в майбутньому річ на
зберігання, не має права вимагати її передання на зберігання.
2. Поклажодавець, який не передав річ на зберігання,
зобов'язаний відшкодувати зберігачеві збитки, завдані йому у
зв'язку з тим, що зберігання не відбулося, якщо він в розумний
строк не попередив зберігача про відмову від договору зберігання.

Стаття 940. Обов'язок прийняти річ на зберігання

1. Професійний зберігач, який зберігає речі на складах (у
камерах, приміщеннях) загального користування, не має права
відмовитися від укладення договору зберігання за наявності у нього
такої можливості.
2. Зберігач звільняється від обов'язку прийняти річ на
зберігання, якщо у зв'язку з обставинами, які мають істотне
значення, він не може забезпечити її схоронності.
Якщо річ мала бути передана на зберігання в майбутньому,
зберігач звільняється від обов'язку прийняти річ на зберігання,
якщо у зв'язку з обставинами, які мають істотне значення, він не
може забезпечити її схоронності.

Стаття 941. Зберігання речей, визначених родовими ознаками

1. За згодою поклажодавця зберігач має право змішати речі
одного роду та однієї якості, які передані на зберігання.

Стаття 942. Обов'язок зберігача щодо забезпечення схоронності
речі

1. Зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених
договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для
забезпечення схоронності речі.
2. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач
зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Стаття 943. Виконання договору зберігання

1. Зберігач зобов'язаний виконувати свої обов'язки за
договором зберігання особисто.
2. Зберігач має право передати річ на зберігання іншій особі
у разі, якщо він вимушений це зробити в інтересах поклажодавця і
не має можливості отримати його згоду.
Про передання речі на зберігання іншій особі зберігач
зобов'язаний своєчасно повідомити поклажодавця.
3. У разі передання зберігачем речі на зберігання іншій особі
умови договору зберігання є чинними і первісний зберігач
відповідає за дії особи, якій він передав річ на зберігання.

Стаття 944. Користування річчю, переданою на зберігання

1. Зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися
річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у
користування іншій особі.

Стаття 945. Зміна умов зберігання

1. Зберігач зобов'язаний негайно повідомити поклажодавця про
необхідність зміни умов зберігання речі і отримати його відповідь.
У разі небезпеки втрати, нестачі або пошкодження речі
зберігач зобов'язаний змінити спосіб, місце та інші умови її
зберігання, не чекаючи відповіді поклажодавця.
2. Якщо річ пошкоджена або виникли реальна загроза її
пошкодження чи інші обставини, що не дають змоги забезпечити її
схоронність, а вжиття заходів з боку поклажодавця очікувати
неможливо, зберігач має право продати річ або її частину.
Якщо зазначені обставини виникли з причин, за які зберігач не
відповідає, він має право відшкодувати свої витрати з суми
виторгу, одержаної від продажу речі. Наявність зазначених обставин
доводиться зберігачем.

Стаття 946. Плата за зберігання

1. Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються
договором зберігання.
2. Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за
які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину
плати.
3. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору
зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь
фактичний час її зберігання.
4. Установчим документом юридичної особи або договором може
бути передбачено безоплатне зберігання речі.

Стаття 947. Відшкодування витрат на зберігання

1. Витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені
до плати за зберігання.
2. Витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні
договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад
плату, яка належить зберігачеві.
3. При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний
відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі,
якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 948. Обов'язок поклажодавця забрати річ після
закінчення строку зберігання

1. Поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після
закінчення строку зберігання.

Стаття 949. Обов'язок зберігача повернути річ

1. Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка
була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого
самого роду та такої самої якості.
2. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в
якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її
природних властивостей.
Зберігач зобов'язаний передати плоди та доходи, які були ним
одержані від речі.
3. Тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі,
яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися
свідченням свідків.

Стаття 950. Відповідальність зберігача за втрату (нестачу)
або пошкодження речі

1. За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на
зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
2. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або
пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок
непереборної сили, або через такі властивості речі, про які
зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або
внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.
3. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження
речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його
умислу або грубої необережності.

Стаття 951. Відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві

1. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або
пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:
1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;
2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася
її вартість.
2. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася
настільки, що вона не може бути використана за первісним
призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і
вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Стаття 952. Відшкодування збитків, завданих зберігачеві

1. Поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві
збитки, завдані властивостями речі, переданої на зберігання, якщо
зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати про
ці властивості.

Стаття 953. Повернення речі на вимогу поклажодавця

1. Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця
повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Стаття 954. Зберігання за законом

1. Положення цієї глави застосовуються до зберігання, яке
здійснюється на підставі закону, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 955. Застосування загальних положень про зберігання до
окремих його видів

1. Положення параграфу 1 цієї глави застосовуються до окремих
видів зберігання, якщо інше не встановлено положеннями цього
Кодексу про окремі види зберігання або законом.

Параграф 2. Зберігання на товарному складі

Стаття 956. Поняття товарного складу

1. Товарним складом є організація, яка зберігає товар та
надає послуги, пов'язані зі зберіганням, на засадах
підприємницької діяльності.
2. Товарний склад є складом загального користування, якщо
відповідно до закону, інших нормативно-правових актів або дозволу
(ліцензії) він зобов'язаний приймати на зберігання товари від
будь-якої особи.

Стаття 957. Договір складського зберігання

1. За договором складського зберігання товарний склад
зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому
поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.
2. Договір складського зберігання, укладений складом
загального користування, є публічним договором.
3. Договір складського зберігання укладається у письмовій
формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається
дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене
складським документом.

Стаття 958. Зберігання речей, визначених родовими ознаками, з
правом розпоряджання ними

1. Якщо товарний склад має право розпоряджатися речами,
визначеними родовими ознаками, до відносин сторін застосовуються
положення про договір позики, а час та місце повернення товарів
визначаються загальними положеннями про зберігання.

Стаття 959. Огляд товару

1. Товарний склад зобов'язаний за свій рахунок оглянути товар
при прийнятті його на зберігання для визначення його кількості та
зовнішнього стану.
2. Товарний склад зобов'язаний надавати поклажодавцеві
можливість оглянути товар або його зразки протягом усього часу
зберігання, а якщо предметом зберігання є речі, визначені родовими
ознаками, - взяти проби та вжити заходів, необхідних для
забезпечення його схоронності.
3. Товарний склад або поклажодавець при поверненні товару має
право вимагати його огляду та перевірки якості. Витрати, пов'язані
з оглядом речей, несе сторона, яка вимагала огляду та перевірки.
Якщо при поверненні товару він не був спільно оглянутий або
перевірений товарним складом та поклажодавцем, поклажодавець має
заявити про нестачу або пошкодження товару у письмовій формі
одночасно з його одержанням, а щодо нестачі та пошкодження, які не
могли бути виявлені при звичайному способі прийняття товару, -
протягом трьох днів після його одержання. У разі відсутності заяви
поклажодавця вважається, що товарний склад повернув товар
відповідно до умов договору.

Стаття 960. Зміна умов зберігання та стан товару

1. Якщо для забезпечення схоронності товару потрібна негайна
зміна умов його зберігання, товарний склад зобов'язаний самостійно
вжити відповідних невідкладних заходів та повідомити про них
поклажодавця.
2. У разі виявлення пошкоджень товару склад зобов'язаний
негайно скласти акт і того ж дня повідомити про це поклажодавця.

Стаття 961. Складські документи

1. Товарний склад на підтвердження прийняття товару видає
один із таких складських документів:
складську квитанцію;
просте складське свідоцтво;
подвійне складське свідоцтво.
2. Товар, прийнятий на зберігання за простим або подвійним
складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку
зберігання товару на підставі застави цього свідоцтва.

Стаття 962. Подвійне складське свідоцтво

1. Подвійне складське свідоцтво складається з двох частин -
складського свідоцтва та заставного свідоцтва (варанта), які
можуть бути відокремлені одне від одного.
2. У кожній з двох частин подвійного складського свідоцтва
мають бути однаково зазначені:
1) найменування та місцезнаходження товарного складу, що
прийняв товар на зберігання;
2) номер свідоцтва за реєстром товарного складу;
3) найменування юридичної особи або ім'я фізичної особи, від
якої прийнято товар на зберігання, її місцезнаходження або місце
проживання;
4) найменування і кількість прийнятого на зберігання товару -
число одиниць та (або) товарних місць та (або) міра (вага, об'єм)
товару;
5) строк, на який прийнято товар на зберігання, або вказівка
на те, що товар прийнято на зберігання до запитання;
6) розмір плати за зберігання або тарифи, на підставі яких
вона обчислюється, та порядок її сплати;
7) дата видачі свідоцтва.
Кожна з двох частин подвійного складського свідоцтва повинна
також містити ідентичні підписи уповноваженої особи та печатки
товарного складу.
3. Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є
подвійним складським свідоцтвом.

Стаття 963. Права володільця складського та заставного
свідоцтва

1. Володілець складського та заставного свідоцтва має право
розпоряджатися товаром, що зберігається на товарному складі.
2. Володілець лише складського свідоцтва має право
розпоряджатися товаром, але цей товар не може бути взятий зі
складу до погашення кредиту, виданого за заставним свідоцтвом.
3. Володілець лише заставного свідоцтва має право застави на
товар на суму відповідно до суми кредиту та процентів за
користування ним. У разі застави товару відмітка про це робиться
на складському свідоцтві.

Стаття 964. Передання складського та заставного свідоцтва

1. Складське та заставне свідоцтва можуть передаватися разом
або окремо за передавальними написами.

Стаття 965. Просте складське свідоцтво

1. Просте складське свідоцтво видається на пред'явника.
2. Просте складське свідоцтво має містити відомості,
встановлені пунктами 1, 2, 4, 7 та абзацом дев'ятим частини другої
статті 962 цього Кодексу, а також вказівку на те, що воно видане
на пред'явника.
3. Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є
простим складським свідоцтвом.

Стаття 966. Видача товару за подвійним складським свідоцтвом

1. Товарний склад видає товари володільцеві складського та
заставного свідоцтва (подвійного складського свідоцтва) лише в
обмін на обидва свідоцтва разом.
2. Володільцеві складського свідоцтва, який не має заставного
свідоцтва, але сплатив суму боргу за ним, склад видає товар лише в
обмін на складське свідоцтво та за умови надання разом з ним
квитанції про сплату всієї суми боргу за заставним свідоцтвом.
Товарний склад, що видав товар володільцеві складського
свідоцтва, який не має заставного свідоцтва та не сплатив суму
боргу за ним, відповідає перед володільцем заставного свідоцтва за
платіж усієї суми, забезпеченої за ним.
3. Володілець складського та заставного свідоцтва має право
вимагати видачі товару частинами. При цьому в обмін на первісні
свідоцтва йому видаються нові свідоцтва на товар, що залишився на
складі.

Параграф 3. Спеціальні види зберігання

Стаття 967. Зберігання речі у ломбарді

1. Договір зберігання речі, прийнятої ломбардом від фізичної
особи, оформляється видачею іменної квитанції.
2. Ціна речі визначається за домовленістю сторін.
3. Ломбард зобов'язаний страхувати на користь поклажодавця за
свій рахунок речі, прийняті на зберігання, виходячи з повної суми
їх оцінки.

Стаття 968. Продаж речі, яку поклажодавець не забрав з
ломбарду

1. Річ, яку поклажодавець не забрав із ломбарду після спливу
трьох місяців від дня закінчення строку договору зберігання, може
бути продана ломбардом у порядку, встановленому законом.
2. Із суми виторгу, одержаної від продажу речі, вираховуються
плата за зберігання та інші платежі, які належить зробити
ломбардові. Залишок суми виторгу повертається поклажодавцеві.

Стаття 969. Зберігання цінностей у банку

1. Банк може прийняти на зберігання документи, цінні папери,
дорогоцінні метали, каміння, інші коштовності та цінності.
2. Банк може бути уповноважений поклажодавцем на вчинення
правочинів з цінними паперами, прийнятими на зберігання.
3. Укладення договору зберігання цінностей у банку
засвідчується видачею банком поклажодавцеві іменного документа,
пред'явлення якого є підставою для повернення цінностей
поклажодавцеві.

Стаття 970. Договір про надання індивідуального банківського
сейфа, що охороняється банком

1. Банк може передати поклажодавцеві індивідуальний
банківський сейф (його частину або спеціальне приміщення) для
зберігання у ньому цінностей та роботи з ними.
2. Банк видає поклажодавцеві ключ від сейфа, картку, що
ідентифікує поклажодавця, інший знак або документ, що посвідчує
право його пред'явника на доступ до сейфа та одержання з нього
цінностей.
3. Банк приймає від поклажодавця цінності, контролює їх
поміщення у сейф та одержання їх із сейфа.

Стаття 971. Договір про надання індивідуального банківського
сейфа, що не охороняється банком

1. До договору про надання особі банківського сейфа без
відповідальності банку за вміст сейфа застосовуються положення
цього Кодексу про майновий найм (оренду).

Стаття 972. Зберігання речей у камерах схову організацій,
підприємств транспорту

1. Камери схову загального користування, що перебувають у
віданні організацій, підприємств транспорту, зобов'язані приймати
на зберігання речі пасажирів та інших осіб незалежно від наявності
у них проїзних документів.
2. На підтвердження прийняття речі на зберігання до камери
схову (крім автоматичних камер) поклажодавцеві видається квитанція
або номерний жетон.
3. Збитки, завдані поклажодавцеві внаслідок втрати, нестачі
або пошкодження речі, зданої до камери схову, відшкодовуються
протягом доби з моменту пред'явлення вимоги про їх відшкодування у
розмірі суми оцінки речі, здійсненої при переданні її на
зберігання.
4. Строк, протягом якого камера схову зобов'язана зберігати
річ, встановлюється правилами, що видаються відповідно до
транспортних кодексів (статутів), або за домовленістю сторін. Якщо
сторона не забрала річ у встановлені строки, камера схову
зобов'язана зберігати її протягом трьох місяців. Зі спливом цього
строку річ може бути продана у порядку, встановленому законом.
5. У разі втрати квитанції або номерного жетона річ, здана до
камери схову, видається поклажодавцеві після надання доказів
належності йому цієї речі.
6. До договору про зберігання речі в автоматичних камерах
схову застосовуються положення цього Кодексу про майновий найм
(оренду).

Стаття 973. Зберігання речей у гардеробі організації

1. Якщо річ здана у гардероб організації, зберігачем є ця
організація.
Зберігач речі, зданої до гардеробу, незалежно від того, чи
здійснюється зберігання за плату чи безоплатно, зобов'язаний вжити
усіх необхідних заходів щодо забезпечення схоронності речі.
2. Положення цієї статті застосовуються у разі зберігання
верхнього одягу, головних уборів у місцях, спеціально відведених
для цього, в закладах охорони здоров'я та інших закладах.

Стаття 974. Зберігання речей пасажира під час його
перевезення

1. Перевізник зобов'язаний забезпечити схоронність валізи
(сумки), особистих речей пасажира (крім дорогоцінностей та
грошей), які пасажир перевозить у відведеному місці.

Стаття 975. Зберігання речей у готелі

1. Готель відповідає за схоронність речей, внесених до готелю
особою, яка проживає у ньому. Річ вважається такою, що внесена до
готелю, якщо вона передана працівникам готелю або знаходиться у
відведеному для особи приміщенні.
2. Готель відповідає за втрату грошей, інших цінностей
(цінних паперів, коштовностей) лише за умови, що вони були окремо
передані готелю на зберігання.
3. У разі втрати чи пошкодження речі особа зобов'язана
негайно повідомити про це готель.
Якщо до закінчення строку проживання особа не пред'явила свої
вимоги до готелю, вважається, що її речі не були втрачені чи
пошкоджені.
4. Положення цієї статті застосовуються до зберігання речей
фізичних осіб у гуртожитках, мотелях, будинках відпочинку,
пансіонатах, санаторіях та інших організаціях, у приміщеннях яких
особа тимчасово проживає.

Стаття 976. Зберігання речей, що є предметом спору

1. Дві або більше осіб, між якими виник спір про право на
річ, можуть передати цю річ третій особі, яка бере на себе
обов'язок після вирішення спору повернути річ особі, визначеній за
рішенням суду або за погодженням усіх осіб, між якими є спір.
2. Річ, яка є предметом спору, може бути передана на
зберігання за рішенням суду.
Зберігачем у цьому разі може бути особа, призначена судом,
або особа, визначена за домовленістю сторін, між якими є спір. Річ
передається на зберігання іншій особі за її згодою, якщо інше не
встановлено законом. Зберігач має право на плату за рахунок
сторін, між якими є спір.

Стаття 977. Зберігання автотранспортних засобів

1. Якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється
суб'єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним.
2. За договором зберігання транспортного засобу в боксах та
гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов'язується не
допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний
засіб за першою вимогою поклажодавця.
Договір зберігання транспортного засобу поширюється також на
відносини між гаражно-будівельним чи гаражним кооперативом та їх
членами, якщо інше не встановлено законом або статутом
кооперативу.
Прийняття автотранспортного засобу на зберігання
посвідчується квитанцією (номером, жетоном).

Стаття 978. Договір охорони

1. За договором охорони охоронець, який є суб'єктом
підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити
недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець
такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати
передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і
щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.








 
Сайт "Цивільний кодекс України" — громадський проект Компанії Wizardry © 2015