Цивільний (гражданский) кодекс України

Документ 435-15, на пiдставi 1111-16, чинний
← до Цивільного кодексу України
Книга друга. Особисті немайнові права фізичної особи






 

Глава 20
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОСОБИСТІ
НЕМАЙНОВІ ПРАВА ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ

Стаття 269. Поняття особистого немайнового права

1. Особисті немайнові права належать кожній фізичній особі
від народження або за законом.
2. Особисті немайнові права фізичної особи не мають
економічного змісту.
3. Особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною
особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових
прав, а також не може бути позбавлена цих прав.
4. Особистими немайновими правами фізична особа володіє
довічно.

Стаття 270. Види особистих немайнових прав

1. Відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) фізична
особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на
безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та
особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і
сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на
таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої
кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний
вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу
літературної, художньої, наукової і технічної творчості.
2. Цим Кодексом та іншим законом можуть бути передбачені й
інші особисті немайнові права фізичної особи.
3. Перелік особистих немайнових прав, які встановлені
Конституцією України (254к/96-ВР), цим Кодексом та іншим
законом, не є вичерпним.

Стаття 271. Зміст особистого немайнового права

1. Зміст особистого немайнового права становить можливість
фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку
у сфері свого приватного життя.

Стаття 272. Здійснення особистих немайнових прав

1. Фізична особа здійснює особисті немайнові права
самостійно. В інтересах малолітніх, неповнолітніх, а також
повнолітніх фізичних осіб, які за віком або за станом здоров'я не
можуть самостійно здійснювати свої особисті немайнові права, їхні
права здійснюють батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники.
2. Фізична особа має право вимагати від посадових і службових
осіб вчинення відповідних дій, спрямованих на забезпечення
здійснення нею особистих немайнових прав.

Стаття 273. Забезпечення здійснення особистих немайнових прав

1. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки
Крим, органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень
забезпечують здійснення фізичною особою особистих немайнових прав.
2. Юридичні особи, їх працівники, окремі фізичні особи,
професійні обов'язки яких стосуються особистих немайнових прав
фізичної особи, зобов'язані утримуватися від дій, якими ці права
можуть бути порушені.
3. Діяльність фізичних та юридичних осіб не може порушувати
особисті немайнові права.

Стаття 274. Обмеження особистих немайнових прав

1. Обмеження особистих немайнових прав фізичної особи,
встановлених Конституцією України (254к/96-ВР), можливе лише у
випадках, передбачених нею.
2. Обмеження особистих немайнових прав фізичної особи,
встановлених цим Кодексом та іншим законом, можливе лише у
випадках, передбачених ними.

Стаття 275. Захист особистого немайнового права

1. Фізична особа має право на захист свого особистого
немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист
особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими
главою 3 цього Кодексу.
2. Захист особистого немайнового права може здійснюватися
також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу
його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Стаття 276. Поновлення порушеного особистого немайнового
права

1. Орган державної влади, орган влади Автономної Республіки
Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична
особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте
немайнове право фізичної особи, зобов'язані вчинити необхідні дії
для його негайного поновлення.
2. Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного
особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд
може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також
відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.

Стаття 277. Спростування недостовірної інформації

1. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено
внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної
інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї
інформації.
2. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної
інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї,
близьким родичам та іншим заінтересованим особам.
3. Негативна інформація, поширена про особу, вважається
недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе
протилежного. (Частина третя статті 277 в редакції Закону N 3261-IV (3261-15)
від 22.12.2005)
4. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою,
яка поширила інформацію.
Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа
при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається
юридична особа, у якій вона працює.
Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома,
фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із
заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та
її спростування. (Абзац третій частини четвертої статті 277 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 3261-IV (3261-15) від
22.12.2005)
5. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який
прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути
відкликаний.
6. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у
друкованих або інших засобах масової інформації, має право на
відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому
ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.
Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової
інформації є неможливими у зв'язку з його припиненням, така
відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі
масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну
інформацію.
Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно
від вини особи, яка її поширила.
7. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий
же спосіб, у який вона була поширена.

Стаття 278. Заборона поширення інформації, якою
порушуються особисті немайнові права

1. Якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене у
газеті, книзі, кінофільмі, теле-, радіопередачі тощо, які
готуються до випуску у світ, суд може заборонити розповсюдження
відповідної інформації.
2. Якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене в
номері (випуску) газети, книзі, кінофільмі, теле-, радіопередачі
тощо, які випущені у світ, суд може заборонити (припинити) їх
розповсюдження до усунення цього порушення, а якщо усунення
порушення неможливе, - вилучити тираж газети, книги тощо з метою
його знищення. (Стаття 278 в редакції Закону N 3261-IV (3261-15) від
22.12.2005)

Стаття 279. Правові наслідки невиконання рішення суду про
захист особистого немайнового права

1. Якщо особа, яку суд зобов'язав вчинити відповідні дії для
усунення порушення особистого немайнового права, ухиляється від
виконання судового рішення, на неї може бути накладено штраф
відповідно до Цивільного процесуального кодексу України (1501-06,
1502-06, 1503-06, 1504-06).
2. Сплата штрафу не звільняє особу від обов'язку виконати
рішення суду.

Стаття 280. Право фізичної особи, особисте немайнове право
якої порушено, на відшкодування шкоди

1. Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого
немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця
шкода підлягає відшкодуванню.








 
Сайт "Цивільний кодекс України" — громадський проект Компанії Wizardry © 2015